Гепатит С

Гепатит – інфекційне захворювання, що викликається вірусом гепатиту С. Гепатит С є антропонозной хворобою, тобто розвивається тільки в організмі людини.

Найчастіше на гепатит С хворіють молоді люди, проте «вік» хвороби поступово зростає, як і кількість інфікованих людей. На сьогоднішній день близько 2% людей на планеті мають цей вірус у своєму організмі. Кожен рік інфікується 3-4 мільйони людей.

Як можна заразитися гепатитом З?

Інфекцією можна заразитися скрізь, так як гепатит С поширений у всьому світі, але не рівномірно. Згідно з медичними спостереженнями, найчастіше зараження гепатитом С відбувається в місцях вживання ін'єкційних наркотиків, при використанні спільного шприца. Висока ймовірність зараження у місцях позбавлення волі. У медичних установах, особливо в інфекційних відділеннях, також існують ризики, так як медперсоналу доводиться працювати із зараженою кров'ю.

Заразитися можна при статевому контакті. При цьому ризик зараження (у разі постійного партнера), як правило, не перевищує 3 – 6%.

Є мінімальний ризик зараження від інфікованого члена сім'ї, так як частинки зараженої крові можуть залишатися на лезі бритви і зубної щітки. Бажано, щоб засоби гігієни (зубні щітки, леза для гоління, рушники) цієї людини перебували окремо від інших.

Гепатит С неможливо заразитися повітряно-крапельним і контактно-побутовим шляхом (рукостискання, обійми, користування загальною посудом, напоями та їжею).

Кому потрібно перевіритися?

Сьогодні кожен бажаючий може пройти тест на наявність вірусу гепатиту С. Для того щоб зрозуміти, чи знаходитеся ви в групі ризику, дайте відповідь на наступні питання:

• Вам проводили переливання крові, або інші медичні маніпуляції, при яких відбувався контакт з вашою кров'ю (наприклад, відвідування стоматолога)?
• Вам робили татуаж або пірсинг?
• Відбувався контакт з кров'ю інших людей?
• Ви вживали ін'єкційні наркотики?

Якщо хоча б на одне з цих питань ви дали позитивну відповідь, то вам слід перевіритися.

Як розпізнати хворобу?

Після зараження і до появи перших клінічних ознак захворювання може пройти від 2 тижнів до 1 року. При гострій формі гепатиту С перші 2-3 тижні хворого турбують болі в суглобах, слабкість, надмірна стомлюваність і розлад травлення. У рідкісних випадках відзначається підвищення температури і жовтяниця. Після гострої фази захворювання хворий може одужати, або захворювання переходить в хронічну форму, що частіше відбувається. Ще кілька років тому гепатит С лікували з 30-40% вірогідністю успішного результату. На сьогоднішній день ці показники істотно зросли, і з 60-90% вірогідністю можна добитися повного одужання.

Стратегія лікування

Сучасна тактика лікування гепатиту С ґрунтується на застосуванні комбінованої противірусної терапії. Найчастіше це комбінація інтерферону-альфа і рибавірину. Окремо ці препарати не надають належного ефекту, однак в окремих випадках і показана монотерапія. Залежно від стану організму хворого та інших специфічних параметрів лікар визначає ту чи іншу дозування препаратів.

В якості додаткових заходів можуть використовуватися гепатопротектори – препарати, що захищають клітини печінки. Підвищити імунний статус можна за допомогою імуномодуляторів, які також використовуються в комплексній терапії при гепатиті С.

Якщо вірус вчасно виявити і почати лікування, то прогноз, зазвичай, сприятливий. Навіть, якщо вірус не повністю вдалося усунути, то розвиток захворювання все рівно стримується, а функції печінки відновлюються. Якщо ж після терапії вірус гепатиту С не виявляється протягом року, то функції печінка повністю відновлює свої функції.